Історики стверджують, що євреї почали селитися в Полонному (хасиди називають його Польне) у ХVІ ст. Їхня релігійна громада в нашому місті була однією з найбільших на Волині. Одним із найвідоміших духовних лідерів єврейської громади в нашому місті був Яаков Йосеф Коен – палкий прихильник нової в той час релігійної течії в іудаїзмі, що мала назву хасидизму (в перекладі з івриту «вчення благочестивих»). Роки його життя 1704-1784рр. Один з найближчих і улюблених учнів засновника хасидизму Ісраеля Баал Шем Това , він став автором чотирьох книжок про його віровчення.
Відомим послідовником хасидизму є також проповідник із Полонного Ієгуда Лейб, рік його народження невідомий, а помер він у 1770 році.
Обидва ці знамениті проповідники поховані в кам’яному склепі, який дивом зберігся на стародавньому єврейському кладовищі м. Полонне, вул. Ак. Герасимчука, б/н.

Відділ інфраструктури

райдержадміністрації

23.12.2013

Багато легенд і переказів ходить про полонські підземні ходи. І це не вигадка, такі ходи справді існують. Вони розходяться в різні сторони від того місця, де стояла давня фортеця.
Любителі старовини і ентузіасти пробували досліджувати ці підземелля, окремі ходи були розкопані. Але пройти ними далеко не вдалося через нестачу кисню і обвали. Так, ще перед Другою світовою війною, активісти товариства «Авіахім» в районі Новополонного спустилися у підземелля. Там вони знайшли залізні ковані двері. Коли ж пробили ломом стіну, побачили цементовану кімнату і велику кількість скелетів. Очевидно, це місце було в’язницею часів польського панування, з якої полонені вже більше не повернулися.

На вершині пагорбу над річкою Хоморою (вул. Н.С.Говорун, 22) вже 400 років височить католицький храм, у якому мала свій початок парафія Св. Анни. Був це на початку замковий костел-каплиця родини Острозьких під назвою Успіння Пресвятої Діви Марії, на протилежному від ярмарку кінці міста, направлений фасадом на схід, в напрямку центру, де стояв колись замок.  Така нетипова локалізація виникла з призначення святині для двох сусідніх міст, але у сорокових роках XVII ст. костел був включений в границі фортифікації міста, тоді був побудований по другій стороні берега парафіяльний костел  під назвою Св. Анни (не зберігся).
Костел Святої Анни був збудований 1607 року княгинею Ганною Острозькою на честь її свекра – Костянтина Острозького. Як свідчать історичні документи, будівництво костелу, під керівництвом італійських архітекторів, розпочалося у 1593 році. Спочатку привозили на підводах кіньми землю, щоб зробити вищим цей пагорб. Пізніше привозили камінь з близьких каменоломень. Цеглу постачали з цегельні пана Леонарда Бабяра. Мурувалося на розчині з вапна, для виготовлення якого збирали велику кількість курячих яєць з навколишніх поселень, білок відокремлювався від жовтків і робили такий розчин. Будівництво костелу разом з мурованим замком було завершене у 1607 році.
Від самого  початку при костелі-каплиці працювали отці Єзуїти.
У 1617 році татарська орда під проводом хана Девлет Герея вторглася  в Поділля, знищуючи все вогнем і мечем, забираючи в поганський полон багато людей. Слідом за татарами на Україну рушило турецьке військо. Після такого нашестя ворогів, Полонський костел  був пограбований і спалений. Відбудував його у 1646 році Станіслав Любомирський, краківський воєвода.
Замковий костел-каплиця вдруге був пограбований і зруйнований вже через 5 років, у 1651році, військом Богдана Хмельницького під проводом Максима Кривоноса. Козаки палили все, що тільки було тут католицького, руйнували костели. Після цієї трагедії місто Полонне вже ніколи не повернулося до своєї давньої краси.
Після другого зруйнування костел було відбудовано лише у 1716 році. Зробив це Єжи Домінік Любомирський. Дякуючи такій місіонерській праці каплиця стала замала, отже, князь Єжи Домінік у 1726 році дав розпорядження розбудувати її до сьогоднішньої структури костелу.
10 вересня 1738 освятив цю чудову святиню київський єпископ Юзеф Чернецький, надаючи їй назву Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Антонія з Падуї.
На початку XX ст. протягом п’яти років (1902 – 1907) настоятелем Полонської парафії був кс. Міхал Дзєндзік. Після Полонного він служив у смт Меджибіж Летичівського району (1910), у місті Бар Вінницької області (1914), у с. Ободівка (1917 – 1918), яка на той час мала 3128 вірних парафіян, де був заарештований більшовицькою владою і загинув мученицькою смертю.
З посиленням режиму радянської влади у 1933 році костел втретє був пограбований, закритий і призначений на стайню.
Під час німецької окупації у 1942 році костел був повернений віруючим і чеський священик, ім’я якого загубилось, поставив хрест посередині подвір’я і відновив богослужіння.
Після війни опір вірян унеможливив радянським окупантам знову його закрити. Були й інші спроби. Влада зловмисно у 1946 – 1947 році передала його православним, щоб знищити католиків, але віряни, хоч в бічній нефі цього храму, далі молились.   
З 1984 року настоятелем Полонської парафії був о. Владислав Станіслав Широкорадюк OFM, теперішній єпископ-помічник Київсько-Житомирський. Господь дав йому мудрість і сили бути добрим душ пастирем.
З 1995  року настоятелем парафії був о. Ян Дуклян Павлюк, за котрого був зроблений найбільший ремонт костелу, дякуючи знову братам францисканцям з Польщі, різним добродіям і церковним та францисканських організаціям.
З 2002 року настоятелем парафії є о. Августин Сіцінський, котрий продовжив душпастирську і ремонтну діяльність свого попередника, прикладаючи усілякі зусилля за допомогою парафіян у приготуванні Ювілейних Святкувань парафії, таких визначних подій, як святкування 400-річчя заснування костелу Св. Анни, яке відбулося у 2007 році. Були закінчені усі внутрішні роботи костелу, дякуючи о. Ципріану Мориц OFM з Польщі і місцевим майстрам на чолі з майстром-столярем Феліксом Савіцьким. У 2007 році назовні храму було зроблено польовий вівтар і подвір’я з гранітної бруківки.
Зараз настоятелем парафії Св. Анни є брат Константин Гавіцький.
Полонський костел, якому надано пам’ятки архітектури, відіграє важливу роль в духовному виховані людей – при ньому діють: недільна школа, молодіжні гуртки з вивчення біблії, два хори. Щоліта віруючі католики подорожують до Бердичева, щоб помолитись і скласти шану чудотворній іконі Матері Божої Бердичівської.

Відділ інфраструктури

райдержадміністрації

Завітавши на Полонщину, ви можете відвідати:

Римо-католицький костел Святої Анни, 1607 року.

Церкву Покрови Пресвятої Богородиці, 1910 року.

Земляну фортецю з мурованими бастіонами та підземелля

Поховання хасидів-цадиків на єврейському кладовищі.

Парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва Білецьке.

Регіональний ландшафтний парк «Мальованка».

Будинок, в якому гостювала Леся Українка.

Пам’ятник закоханим.

Козацькі могили.

Сталінську лінію оборони ДОТ.

Народний музей історії Полонського району.

Народний літературний музей Переца Маркіша.

Познайомитись з цікавими екскурсійними та туристичними об’єктами можна за допомогою таких маршрутів:

Екскурсійні автобусні та пішохідні туристичні маршрути «Козацькими шляхами».

Літературний екскурсійний маршрут «Лесиними стежками».

Екскурсійний маршрут по місту «Полонне – місто тисячолітньої давності».

Туристичний маршрут «Фронтовими дорогами».

Екскурсійні маршрути «Храмами християнства Полонного».

На Вас чекають:

Відвідання пам’яток історії та культури.

Участь у богослужінні, народних святах та обрядах.

Катання на катамаранах та бричках.

Купання та риболовля.

Лісові прогулянки, збір ягід та грибів.

Активний відпочинок на скельних виступах біля с. Колосіївка

Цікаві фото та відео

Відділ інфраструктури

райдержадміністрації

ПОЛОНСЬКИЙ РАЙОН

Полонський район утворився в 1923 році, але як сучасна адміністративно-територіальна одиниця існує з 1967 р. Він розташований в пн. – сх. частині Хмельницької області і межує зі Старокостянтинівським, Шепетівським районами, а також з Баранівським, Романівським, Любарським районами Житомирщини. Населення становить 45 722 чоловік, у тому числі міського – 29241 чол., сільського – 16481 чол. Територія – 866 кв. км.

До складу району входять м. Полонне, смт Понінка і 45 населених пунктів, підпорядкованих міській, селищній та 17 сільським радам. Через Полонщину проходять автомагістралі республіканського та обласного значення: Біла Церква – Кременець, Рівне – Бердичів, Баранівка – Старокостянтинів. На Полонщині нараховується 106 пам’яток історії і культури. Серед них є пам’ятки археології, архітектури, пам’ятки на честь історичних подій та осіб. В районі є ряд історичних та краєзнавчих музеїв. Історичне коріння Полонської землі сягає в глибину тисячоліть. Свідчення цього – зафіксовані археологами на території району понад півсотні курганів, 6 трипільських, 4 скіфських, 9 черняхівських, 15 давньоруських та 6 інших поселень. Народними майстрами району відроджується мистецтво художньої вишивки, вишивки соломкою, різьби по дереву, гончарство, плетіння з лози. На території району розташований регіональний ландшафтний парк «Мальованка». Бобри, лосі, косулі, чорні лелеки – ось далеко не повний перелік тварин, які тут водяться. М’який клімат краю, мальовнича природа, гостинність людей забезпечать найкращий відпочинок.

Відділ інфраструктури

райдержадміністрації