Згідно зі ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, жорстоко поводяться з нею, є хронічними алкоголіками або наркоманами чи вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального стану. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Відповідно до п. 2 частини першої статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека – це вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Семінар на тему: ' Сучасні аспекти розвитку аквакультури на водних об'єктах області'

Про виконання Програми розвитку малого і середнього підприємництва Полонського району на 2017 - 2018 роки

Проект Програми розвитку малого та середнього підприємництва Полонського району на 2019 - 2020 роки

Проект Програми соціально-економічного розвитку Полонського району на 2019 рік

Вже півроку в Україні діють нові правила вивозу дітей за кордон. Відповідні зміни до статті 157 Сімейного кодексу були прийняті Верховною Радою України за ініціативи Міністерства юстиції України. Ними передбачені умови, за наявності яких дитина віком до 16 років може виїхати без згоди другого з батьків. Можливі декілька варіантів обставин, при кожному з правила виїзду дещо відрізняються. При необхідності виїзду за кордон з дитиною віком до 16 років без згоди іншого з батьків на термін понад один місяць це можна зробити за умови, що інший з батьків має заборгованість зі сплати аліментів, розмір якої перевищує у сумі сплати аліментів за 4 місяці та 3 місяці, якщо дитина є тяжкохворою або дитиною з інвалідністю (у цьому випадку ще потрібно мати довідку, що підтверджує хворобу чи інвалідність). Довідку про заборгованість можна отримати, попередньо звернувшись до державної виконавчої служби Мін’юсту або до приватного виконавця.

Управління соціального захисту населення районної державної адміністрації інформації

Ми живемо у час постійних нововведень та реформ у нашій державі. Стаються вони настільки швидко, що громадяни не завжди встигають слідкувати за ними. Стосується це, насамперед, змін у законодавстві. Так майже рік тому, 27.02.2018, Верховною Радою України були прийняті зміни до статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, змінивши порядок підтвердження оплати штрафу. І якщо раніше достатньо було просто оплатити його у будь-якому відділені банку, то згідно нововведень документ, що підтверджує сплату штрафу, тобто квитанцію або її копію, не пізніше трьох робочих днів після закінчення п’ятнадцятиденного стоку з дня вручення постанови необхідно надіслати до органу, який виніс постанову про накладення цього штрафу. Квитанції також можна надати безпосередньо, з’явившись до такого органу особисто.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст. 12 цього Закону: у разі порушення іпотекодавцем обов’язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов’язання, а в разі його невиконання — звернути стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. У разі порушення основного зобов’язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов’язань, вимога про виконання порушеного зобов’язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.