Неділя, 19 Листопада 2017

Безоплатна правова допомога

ТОП-3 схеми рейдерства: чому аграріям не варто розслаблятися Схеми рейдерства, слабкі місця аграріїв та як захистись від загарбників

Завдяки спрощенню процедур реєстрації прав на нерухомість та реєстрації бізнесу кількість випадків рейдерського захоплення бізнесу чи активів підприємство в останні роки значно зросла. Не виключення й аграрний сектор, який на сьогодні вважається найперспективнішим та високоприбутковим бізнесом. Розглянемо найпопулярніші рейдерські схеми, які використовуються в аграрному секторі.
Схема перша:
захоплення земельних ділянок та збір на них чужого врожаю або здійснення власного посіву.
Варіанти захоплення земельних ділянок можуть бути примітивними (самовільне незаконне захоплення землі з «тітушками» без будь-яких документів, загін сільськогосподарської техніки з метою збору врожаю тощо), або більш вишуканими. Поширеними є випадки укладання рейдерами договорів оренди паїв чи земельних ділянок з селянами, які вже передали цю ж землю в оренду іншому добросовісному орендарю.
Крім того, рейдери через корумпованих реєстраторів (досить часто нотаріусів) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєструють за собою права оренди на відповідні земельні ділянки на підставі підроблених договорів оренди, судових рішень або інших документів. Рейдерам у поміч в цьому суди, які залишилися на тимчасово окупованих територіях (рішення цих суддів, які датовані до лютого 2014 року легко підробити та не просто перевірити).
Нагадаємо, що сьогодні запроваджено обов’язкову перевірку реєстратором судових рішень на його наявність у відповідному загальнодоступному Єдиному реєстрі судових рішень. Проте, в зазначеному реєстрі в тексті рішення ідентифікуюча інформація про осіб закрита (наприклад, замість ПІП особи зазначається «ОСОБА_1», замість адреси земельної ділянки – «АДРЕСА_1»). Користуючись цим, на практиці рейдери здійснюють підбірку необхідного рішення, підставляють потрібні дані та підроблюють судове рішення, яке проходить «успішну» перевірку реєстратором при здійсненні незаконних реєстраційних дій.
Схема друга:
захоплення врожаю через державних виконавців
Рейдери на підставі підроблених документів звертаються до суду з позовом до підприємства про стягнення нібито існуючої заборгованості. До речі, рейдер цілком законно може викупити таку заборгованість у кредиторів підприємства.
В рамках забезпечення позову рейдери отримують судове рішення (ухвалу) про накладення арешту на майно (урожай або іншу сільськогосподарську продукцію). На виконання ухвали державний виконавець відкриває виконавче провадження, в рамках Якого вмотивовані виконавці сприяють збору урожаю, вилучають його та передають на зберігання рейдерам.
Поки триває розгляд справи в суді, дане майно реалізується третім особам.
Схема третя:
заволодіння  податковим кредитом (права на відшкодування ПДВ)
Завдяки особливостям в оподаткуванні у багатьох аграріїв вагомим активом є право на відшкодування суми податку на додану вартість. Досить часто такі суми можуть коливатися у сотнях мільйонів доларів.
Рейдери через знайомства у податкових органах знаходять такі підприємства, вивчають їх корпоративну структуру.
Використовуючи підроблені рішення загальних зборів та договори купівлі-продажу корпоративних прав, у реєстратора рейдери змінюють керівника (а деколи й засновників) підприємства. Далі в податкових органах змінюють електронні ключі для подання звітності та адміністрування ПДВ і шляхом декількох нескладних підставних безтоварних операцій переводять право на отримання відшкодування ПДВ на третю особу. Фізично на підприємство навіть ніхто не нападає, але за декілька днів підприємство позбавляється значного активу, який в подальшому повернути надзвичайно складно. Сьогодні в Україні діє ціла група осіб-«фахівців», яка спеціалізується на даній схемі рейдерства.  
Продовженням або іншою варіацією даної схеми є незаконна зміна керівника та засновника підприємства і здійснення активних дій по захопленню та подальшому відчуженню «новим» керівництвом активів підприємства. Такі схеми трапляються найчастіше.  
Які ж способи боротьби з наведеними вище явищами?
На сьогодні, вступив силу новий Закон України від 06.10.2016 № 1666-VIII. Згідно Закону відтепер справжність підписів на рішеннях загальних зборів засновників, яким були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, а також статутах обов’язково засвідчуються нотаріально.
Також даним Законом № 1666-VIII  частково скасовано принцип екстериторіальності, відтепер державна реєстрація проводиться в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя. Виключенням є поданні документ в електронній формі.
Більше того, згідно Закону про будь-які зміни в реєстрі нерухомості його власники повідомлятимуться та їм надаватиметься можливість заблокувати на 10 робочих днів будь-які реєстраційні дій з належним їм майном.
Таким чином, прийняття Закону істотно ускладнило механізми рейдерських захоплень. Проте рейдери – особи креативні, і можуть запровадити нові схеми, тим паче «чорних» нотаріусів ніхто не відміняв.  Саме тому, необхідно бути обачним.
В першу чергу, необхідно передбачити в статутних документах механізму захисту від незаконного відчуження корпоративних прав підприємства та зміни його керівництва.  
Рекомендується також здійснювати щоденний або періодичний моніторинг відомостей про підприємство в ЄДР та реєстрі судових рішень.
Не зайвим є публічне розкриття контактних даних про підприємство (на сайті, в ЄДР тощо) з метою своєчасного отримання від реєстратора повідомлення про вчинення реєстраційних дій відносно нерухомого майна та земельних ділянок.
При виникненні перших ознак можливих незаконних дій відносно підприємства чи його майно, важливо своєчасно звернутися до кваліфікованих юристів (адвокатів) та служб охорони.
Крім того, на сьогодні актуальною є послуга проведення антирейдерського аудиту, завдяки якому за наслідками аналізу документів по підприємству, може бути наданий індивідуальний перелік заходів для мінімізації загрози рейдерського захоплення, а також проведені необхідні інструктажі по першочерговим діям на випадок рейдерства.
Таким чином, в дійсності можна стверджувати про наявність важливих та необхідних кроків збоку законодавця по боротьбі з рейдерством. Але це не є загальною панацеєю, яка може вирішити проблему відразу. В наших умовах це є лише інструмент, який надається кожному для захисту коли рейдер уже на порозі. У такому випадку, головне вміло та своєчасно таким інструментом скористатися.


Начальник відділу «Полонське бюро правової допомоги»
Шепетівського місцевого центру з надання безоплатної
вторинної правової допомоги                                               Загоруйко Михайло

 

***

Значна кількість звернень громадян до Полонського бюро правової допомоги пов'язана з консультаціями щодо земельних питань. У когось з них не визначена земельна межа, хтось вважає цю межу неправильною, комусь заважає дерево на ділянці сусіда або сарай, хтось скаржиться на шум, дим тощо. Продовжуючи тематику земельних питань, у рамках проекту “Я маю право!”, який реалізовується фахівцями системи безоплатної правової допомоги та органів юстиції на території всієї України,  відділ «Полонське бюро правової допомоги» Шепетівського місцевого центру з надання БВПД роз’яснює про зміст та правила добросусідства.

Детальніше...

 

Нерозподілені (невитребувані) земельні частки (паї): практичні проблеми сьогодення

У рамках проекту “Я маю право!”, який реалізовується фахівцями системи безоплатної правової допомоги та органів юстиції на території всієї України, працівники відділу «Полонське бюро правової допомоги» Шепетівського місцевого центру з надання БВПД підготували консультацію про нерозподілені (невитребувані)земельні частки (паї).
Нерозподілені (невитребувані) земельні частки (паї): практичні проблеми сьогодення
На практиці все частіше виникають ситуації, коли земельна частка (пай) залишається невитребуваною, тобто особа, якій належить право на земельну частку (пай), його не реалізує.
До категорії таких нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) належать:
–        земельні частки (паї), на які громадяни мають право, але не отримали відповідного документа, що підтверджуватиме таке право, або іншим чином не заявили свої права на земельну частку (пай);
–        земельні частки (паї), на які підтверджувальний документ уже отриманий, але власник не розпорядився ним належним чином (не подав заяву про виділення в натурі (на місцевості) для передання в оренду чи сумісного обробітку);
–        земельна частка (пай), власник якої не з’явився на збори і не взяв участь у розподілі земельних ділянок через хворобу або з інших причин;
–        земельна частка (пай), власник якої не встиг до моменту проведення зборів щодо розподілу земельних ділянок оформити право на успадковану земельну частку (пай);
–        земельні частки (паї), власники яких взяли участь у проведенні зборів членів реформованих КСП щодо розподілу земельних ділянок, але не оформили право власності на земельні ділянки відповідно до вимог чинного законодавства;
–        земельні частки (паї), власники яких не оформили право власності або померли, а їх спадкоємці не прийняли спадщину, до якої входять земельні частки (паї).
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) або їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, якщо відоме їх місцезнаходження.
Спершу визначимося з термінами. Так, земельна ділянка — це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу України, далі — ЗК), а земельна частка (пай) є правом на умовну земельну частку в гектарах з відповідною грошовою оцінкою без виділення у загальному масиві земель.
Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об’єкта цивільних прав. Таке формування передбачає визначення її площі, меж і внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (ч. 1 ст. 79-1 ЗК).
На відміну від земельної ділянки, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначений в умовних кадастрових гектарах. Місцезнаходження та межі такої земельної частки (паю) не визначені.
Стосовно земельної ділянки зауважимо, що з 1 січня 2013 року замість державного акта на право власності на земельну ділянку, в разі безоплатного передання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, правовим документом на земельну ділянку є свідоцтво про право власності на нерухоме майно, яке видається відповідною реєстраційною службою.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, який посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай).
Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені в установленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Відповідно до п. 2 Указу Президента України від 08.08.1995 № 720 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, на дату видачі державного акта на право колективної власності на землю, відповідно до списку, що додається до цього державного акта.

Якщо Ви або Ваші знайомі зіткнулися з правовими проблемами, нагадаємо, що вразливим категоріям громадян держава гарантує безоплатну вторинну правову допомогу. Щоб отримати таку допомогу, необхідно звернутися до відділу «Полонське бюро правової допомоги» за адресою: м.Полонне, вул.Лесі Українки, 101 (приміщення Казначейства, І поверх)

 

Вчинення нотаріальних дій

Крок за кроком в Україні реалізовується реформа децентралізації, одним із основних етапів якої є утворення об’єднаних територіальних громад. Об’єднання територіальних громад стало підставою для створення інституту старост. Вбачається, що саме староста повинен стати посадовою особою, яка має знати всі процеси, які відбуваються у громаді, проблеми села та шляхи їх вирішення, вчасно доносити інформацію до населення. Безумовно, в процесі реформування виникає багато питань.
Одне із них — вчинення нотаріальних дій сільськими старостами.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріальні дії в Україні вчиняються державними та приватними нотаріусами, а у населених пунктах, де немає нотаріусів, нотаріальні дії вчиняються уповноваженими на це посадовими особами органів місцевого самоврядування (далі — посадові особи ОМС).
Хто уповноважує старост на вчинення нотаріальних дій?
Відповідно до пп. 5 п. б. ч.1 ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядуваня в Україні» вчинення нотаріальних дій з питань, віднесених законом до їхнього відання, реєстрація актів цивільного стану (за винятком виконавчих органів міських (крім міст обласного значення) рад) є делегованими повноваженнями сільських, селищних, міських рад щодо забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян і належать до відання виконавчих органів цих рад. Тому уповноважувати на вчинення нотаріальних дій старосту повинен виконком відповідної ради, членом якого, зокрема, є староста.
Які саме нотаріальні дії мають право вчиняти уповноваженні особи ОМС?
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про нотаріат» уповноважені особи ОМС:
1) вживають заходів щодо охорони спадкового майна;
2) посвідчують заповіти (крім секретних);
3) видають дублікати посвідчених ними документів;
4) засвідчують достовірність копій (фотокопій) документів і
виписок з них;
5) засвідчують справжність підпису на документах;
6) видають свідоцтва про право на спадщину;
7) видають свідоцтва про право власності на частку в
спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя.
Проте необхідно звернути увагу, що:
1) дії, передбачені пунктами 6 і 7 ч. 1 цієї статті (видача свідоцтва про право на спадщину та видача свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя), вчиняють уповноважені посадові особи ОМС, які:
- мають вищу юридичну освіту;
- досвід роботи у галузі права не менше трьох років;
- пройшли протягом року стажування у державній нотаріальній конторі або приватного нотаріуса;
- завершили навчання щодо роботи з єдиними та державними реєстрами, що функціонують в системі Міністерства юстиції України;
- склали іспит із спадкового права у порядку, встановленому Міністерством юстиції України
2) посадові особи ОМС не мають права на оформлення документів, призначених для використання за межами державного кордону».
Законодавство, яким керуються уповноважені особи ОМС при вчинені нотаріальних дій
1. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»
2. Закон України «Про нотаріат»
3. Порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами ОМС, затверджений наказом Міністерства юстиції від 11.11.2011 р № 3306/5 ( на даний час чинна редакція від 29.11. 2016 року).
Згідно з ч.3 ст. 37 Закону України «Про нотаріат» контроль за організацією нотаріальної діяльності уповноважених на це посадових осіб ОМС, дотриманням ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконанням правил нотаріального діловодства здійснюється Міністерством юстиції України.


Нагадуємо, що роз'яснення законодавства і консультації з правових питань можуть безкоштовно отримати усі, хто звернеться до бюро правової допомоги, незалежно від статків та соціального статусу.
Полонське бюро правової допомоги — м.Полонне, вул.Лесі Українки,101 (приміщення казначейства), тел. (03843) 2-03-52
.

 

До уваги громадян!

«Полонське бюро правової допомоги» Шепетівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує, що в Україні стартував правопросвітницький проект “ Я МАЮ ПРАВО!”. Він передбачає не тільки правоосвітню мету, але й створення механізму притягнення до відповідальності чиновників, які порушують права громадян.
В нинішньому році проект охопить три напрямки діяльності: захист прав громадян у сфері правосуддя, захист права власності та формування уміння громадян протистояти корупції.
«Полонське бюро правової допомоги» Шепетівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги надає роз'яснення законодавства та безоплатну правову допомогу громадянам з будь-яких питань.
Отже, якщо вам необхідно проконсультуватись з висококваліфікованим юристом — звертайтесь до нашого бюро за адресою: м. Полонне, вул. Лесі Українки, 101, тел. 2-03-52.
Працюємо з понеділка по п'ятницю з 9.00 до 18.00 без перерви.

 

Несплата роботодавцем внесків до Пенсійного фонду не позбавляє працівника належного пенсійного забезпечення

Адвокат, призначена пенсіонеру в Шепетівському місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги, домоглась визнання протиправною відмови управління Пенсійного фонду України щодо неврахування до страхового стажу чоловіка періодів роботи.
Громадянин З. звернувся до Шепетівського місцевого центру з надання БВПД із заявою про надання правової допомоги щодо визнання неправомірними дій Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Адвокат Тетяна Царик, яку призначили у місцевому центрі для представництва та захисту інтересів клієнта у суді, підготувала адміністративний позов, в якому просила суд визнати неправомірними дії Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо неврахування до страхового стажу позивача періоду роботи на підприємстві та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з врахуванням цього стажу з моменту отримання позивачем пенсії за віком, а саме з грудня 2014 року.
Під час судового розгляду було встановлено, що позивач дійсно працював на підприємстві у спірний період роботи, який не зарахований до страхового стажу, отримував відповідну заробітну плату, з якої роботодавцем відраховувалися страхові внески відповідно до вимог чинного законодавства.  Проте, у зв'язку із неплатоспроможністю підприємства, на якому працював позивач, та визнання його банкрутом, внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду не надійшли.

Детальніше...

 

Он-лайн отримання довідок та витягів з Державних реєстрів Міністерства юстиції України стало більш доступним

Полонське бюро правової допомоги безоплатно надає громадянам можливість доступу до реєстрів Міністерства юстиції України, отримання довідок та витягів з них.
У нашому Бюро громадяни можуть отримати такі послуги:
- довідки та витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство;
- інформацію з Системи електронної звітності арбітражних керуючих;
- здійснити попереднє подання заяв у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та подання заяв у сфері державної реєстрації актів цивільного стану.
Крім цього, громадяни та організації також отримали можливість брати участь в Електронній системі торгів.
Наша мета - допомогти громадянам отримати необхідний документ швидко, без черги та з найменшими витратами.
Для отримання необхідних документів користувачам потрібно лише заповнити відповідну форму на офіційному сайті  Мін'юсту. У разі необхідності зробити це допоможуть працівники бюро правової допомоги.
Усі необхідні документи у вигляді витягів чи довідок можна отримати в електронному вигляді через Інтернет, які мають такий самий офіційний статус, як і їх паперові аналоги з підписом і печаткою реєстратора.
Користування онлайн-сервісами Мін’юсту значно заощадить Ваш час і забезпечить зручність отримання відповідної послуги.

22.03.2017

 

Особливості спадкування за законом та черги спадкування

Чимало клієнтів звертається до Шепетівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за роз'ясненнями щодо особливостей спадкування. Яким чином відбувається спадкування за законом та кому належить першочергове право на спадщину? Розповідає Ірина Школьнік, головний спеціаліст відділу правової інформації та консультацій Шепетівського місцевого центру.
Чинне цивільне законодавство передбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Якщо фізична особа склала заповіт, таким чином розпорядившись своєю власністю на випадок смерті, і не скасувала його, то у разі її смерті спадкування здійснюється за заповітом, який є останньою волею спадкодавця. Це підтверджується статтею 1223 ЦК України, яка залишає право на спадкування спадкоємцям за законом лише за відсутності заповіту або повного чи часткового визнання заповіту недійсним, неприйняття (відмови) спадщини спадкоємцем за заповітом, усунення від права на спадкування спадкоємця за заповітом, неохоплення заповітом усієї спадщини.
При спадкуванні за законом майно переходить до зазначених у законі спадкоємців відповідно до встановленої черговості. Підставами для спадкування за законом можуть бути шлюбні, родинні чи сімейні стосунки, усиновлення, перебування на утриманні спадкодавця не менше п’яти років до його смерті. Розширення кола осіб, що можуть бути спадкоємцями за законом, неможливе.

Детальніше...

 

***

«Полонське бюро правової допомоги» Шепетівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Надає консультації та розяснення з питань правового характеру. Призначає безоплатних представників та адвокатів для осіб, чиї питання підлягають вирішенню в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та судах.

Знаходиться «Полонське бюро правової допомоги» за адресою: 30500 Україна, Хмельницька область, м. Полонне, вул. Лесі Українки, 101. (будівля казначейства у Полонському районі)
Тел.: (03843) 2 – 03 – 52
Електронна скринька: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

 

Реалізація і захист прав людини, у тому числі учасників антитерористичної операції, членів їх сімей, а також внутрішньо переміщених осіб

1.Реалізація і захист прав людини
Пріоритетом для будь-якої держави має бути  дотримання прав і свобод людини. У 1991 році Україна, ставши незалежною державою, зробила перший крок на шляху до ствердження демократичності, верховенства права.
Так, в Конституції  України окремий розділ присвячено правам і свободам людини і громадянина. Стаття 21 Конституції України визначає, що всі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Відповідно до статті 22  Основного Закону держави права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. В соціально-правовій практиці права можуть обмежуватися тільки для захисту інших соціальних цінностей.
Дотримання прав людини є ключовою національною ідеєю усіх демократичних країн світу. Незалежно від обраної формули національної ідеї, в її центрі має знаходитися людина, її інтереси, дотримання прав і свобод.
2. Надання пільг учасникам антитерористичної операції.
Учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них надаються  пільги передбачені відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
1) безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів;

Детальніше...