Середа, 20 Червня 2018

Герої не вмирають

***

Нагороджено посмертно Іщука Олександра Сергійовича

Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 «Про відзначення державними нагородами України», уродженця Полонського  району, старшого солдата, стрільця  Олександра Іщука нагороджено орденом «Богдана Хмельницького»  ІІІ ступеня (посмертно).
Старший солдат Іщука Олександра Сергійович у 30-й окремій механізованій бригаді, зник безвісти 8 серпня 2015 року біля с. Маринівка Шахтарського району Донецької області, проявивши особисту мужність і героїзм, високий професіоналізм у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.
Вічна пам’ять та слава нашому герою!

 

 

Іщук Олександр Сергійович

Іщук Олександр Сергійович народився  в смт. Першотравенськ  Баранівського району Житомирської області 16 жовтня 1987 року в сім'ї  робітників Іщука Сергія Петровича та Броніслави Іванівни. До мобілізації Олександр жив і працював слюсарем у смт.Першотравенськ Баранівського району Житомирської області. 19 березня 2014 року був мобілізований Баранівським районним військовим комісаріатом до військової частини А -0409, яка розташована в м.Новоград-Волинський Житомирської області та в подальшому, з початку серпня 2014 року перебував в складі підрозділу ЗО – ОМБР в зоні АТО Донецької області. Приймав участь в бойових діях біля с. Маринівка Шахтарського району Донецької області і загинув 8 серпня 2014 року під час облаштування чергового блокпосту, який обстріляли бойовики. На жаль, тіло довго не могли віднайти, але батьки надіялись, що син живий. Та не судилося… З певних причин лише в лютому і  лише завдяки аналізу ДНК вдалося розшукати Олександра, який відійшов у вічність як захисник нашої держави.
Герої не вмирають!

 

***

Омита слізьми Полонщина

Сьогодні, 26 лютого 2015 року жителі села Микулин та району попрощалися із бійцем сьомої окремої автомобільно-санітарної роти військової частини №2581 Збройних Сил України,  Михайлом Балюком. Він загинув 9 лютого під Дебальцевим.
Односельчани, жителі району, побратими по службі, керівництво району провели Героя в останню путь в с. Микулин.
Михайло Балюк народився 18 вересня 1989 року, по закінченню школи вступив до Грицівського професійно-технічного училища. До мобілізації працював на Славутському заводі буд фарфору. У складі Хмельницької автосанітарної роти вирушив на схід рятувати життя захисників України.

Під час жалобного мітингу щирі слова співчуття рідним та близьким висловили Микулинський сільський голова Людмила Прохорчук, голова райдержадміністрації Анатолій Рибачок, голова районної ради Ярослав Шпег, побратими по службі. В місцевому храмі було відслужено панахиду за загиблим Героєм.
Районна державна адміністрація та жителі району висловлюють щирі співчуття сім’ї, батькам, бойовим побратимам, усім рідним і близьким покійного.

 

Слава Героям!

26 02 2015

 

***

Нагороджено посмертно нашого земляка – солдата Михайла Балюка

Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 «Про відзначення державними нагородами України», уродженця Полонського  району, солдата Михайла Балюка нагороджено орденом «Богдана Хмельницького» ІІІ ступеня (посмертно).
Солдат Балюк Михайло Борисович служив санітаром у Хмельницькій окремій санітарній роті, загинув  9 лютого 2015 року  у м.Дебальцево Донецької області, проявивши особисту мужність і героїзм, високий професіоналізм у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.
Вічна пам’ять та слава нашому герою!

 

 

Михайло Балюк
Михайло Балюк народився 18 вересня 1989 року у с.Микулин Полонського району. По закінченню Микулинської школи вступив до Грицівського професійно-технічного училища. Так як і більшість хлопців, відслужив у лавах армії, після чого пішов працювати  на Славутський комбінат « Будфарфор». У липні 2014 року його мобілізували до Збройних Сил України.
Михайло Балюк був санітаром сьомої окремої автомобільно-санітарної Хмельницької автосанітарної роти військової частини №42581 сектор А в Луганській області.
9 лютого 2015 року Михайло та старший солдат Анатолій Суліма вивозив поранених із Дебальцево  на кареті швидкої допомоги із червоним хрестом, машина підірвалась на фугасі, після чого була розстріляна прямим наведенням бойовиками. Юнак та його товариш загинули…
Герої не вмирають!

 

***

 

ЗА СВОЮ УКРАЇНУ, ЗА КОЖНОГО З НАС ВОНИ ВІДДАЛИ СВОЄ ЖИТТЯ

ІМЕНА НАШИХ ЗЕМЛЯКІВ БУДУТЬ ЗАВЖДИ У НАШІЙ ПАМ’ЯТІ!

ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЯМ УКРАЇНИ!


ПРОБАЧ МАТУСЮ…
Пробач, матусю, що не стримав слова,
Що більше не вернуся в дім.
Пробач, що боронячись за волю,
Пішов у свій останній бій.
Пробач, уже весни не дочекався,
Пробач, матусю, що пішов на Схід.
Пробач, що смерті не злякався,
Що за свободу в землю ліг.
Пробач, багато не зумів сказати,
Зробити все не встиг я за життя.
Здавалося, ще трішки зачекати
Потрібно, щоб скінчилася війна.
Пробач, матусю, плаче небо гірко
Слізьми всіх тих, хто так хотів ще жить,
Пробач, матусю, на одну ще зірку
У небі стало більше.
Обірвалась нить…

Вікторія Цимбалюк с.Новолабунь