Надання водних об’єктів у користування на умовах оренди

Води (водні об'єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Статтею 1 Водного кодексу України визначено, що водний об'єкт – це природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт).

УВАГА! 1 липня 2013 року дня набрав чинності Закон України «Про аквакультуру», прикінцевими положеннями якого (статтею 51 Водного кодексу України, яка викладена у новій редакції) змінено існуючий підхід до процедури надання водних об’єктів в користування на умовах оренди. Відповідно до статті 51 Водного кодексу України у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми. Не підлягають передачі у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб водні об'єкти, які: використовуються для питних потреб; розташовані в межах територій та об'єктів, що перебувають під охороною відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

Водні об'єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою. Водні об'єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними статтею 122 Земельного кодексу України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства. Порядок продажу права оренди земельних ділянок на земельних торгах визначений главою 21 Земельного кодексу України.

Статтею 134 Земельного кодексу України визначені випадки, при яких не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: - розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб; - використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів.

Куди звертатися для оформлення права користування водними об’єктами? 1. У разі отримання в користування водного об’єкта, що розташований у межах населених пунктів, для всіх потреб – до відповідної сільської, селищної, міської ради.

2. У разі отримання в користування водного об’єкта, що розташований за межами населених пунктів, для всіх потреб, крім ведення водного господарства – до обласної державної адміністрації.

Надання водних об'єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об'єкта. Порядок розроблення паспорта водного об’єкта затверджено наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 18 березня 2013 року № 99, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.05.2013 за № 775/23307 (далі – Порядок). Замовником робіт із розроблення паспорта водного об’єкта є його орендодавець. Паспорт водного об’єкта підлягає перегляду кожні 5 років та у разі змін технічних параметрів водного об’єкта і гідротехнічних споруд, зміни гідрологічного режиму річки (водотоку) – і відповідному коригуванню. Коригування паспорта водного об’єкта здійснюється відповідно до Порядку. Паспорт водного об’єкта погоджується з Державним агентством водних ресурсів України.

Оформлення права власності або користування на земельні частки (паї)

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (далі – Закон) таке право мають: громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов'язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості. Зазначеним громадянам земельні ділянки в натурі (на місцевості) виділяються із земель запасу чи резервного фонду в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. У разі відсутності на території відповідної ради необхідних площ земель запасу чи резервного фонду земельна ділянка за їх згодою може бути виділена в натурі (на місцевості) меншого розміру або за рахунок земель запасу чи резервного фонду, розташованих на території іншої ради в межах області. колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай); Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку. Які підстави для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв)? Підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації. Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою.

За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища). У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада чи районна державна адміністрація приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Які необхідно здійснити дії для реєстрації права власності на земельну ділянку? Державна реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі здійснюється після розроблення та погодження відповідної документації із землеустрою. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, яка здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками документів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власником земельної частки (паю) укладається договір оренди землі. Припинення дії договору оренди допускається лише у випадках, визначених Законом України «Про оренду землі» та статтями 141 та 143 Земельного Кодексу України.

Юридичний відділ апарату райдержадміністрації

02.08.2018 р.