Питання створення безпечних умов праці, профілактики виробничого травматизму та профзахворювань на виробництві були, є і повинні залишатися одними з найважливіших та найактуальніших на будь-якому підприємстві, незалежно від форми власності, його розмірів та кількості працівників. Проводячи аналіз причин нещасних випадків на виробництві, прикро усвідомлювати, що більшості з них можна було уникнути, якщо вчасно проводити профілактичну роботу. Зменшення травматизму слід починати з організаційних заходів. Особливо актуальним є якісне проведення з боку роботодавця контролю за станом охорони праці. Служба охорони праці підприємства повинна працювати в таких пріоритетних напрямах діяльності з профілактики виробничого травматизму: виявлення можливостей виникнення небезпечних ситуацій на виробництві, їх профілактика, ознайомлення працівників із методами їх запобігання і ліквідації, проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи з усвідомленням сутності, умов і причин виникнення небезпечних ситуацій на виробництві, застосування заходів адміністративного і матеріального впливу до порушників правил безпеки на виробництві, постійне навчання робітників і керівників усіх рівнів правил безпечного проведення робіт тощо.

На практиці є багато серйозних недоліків в організації функціонування системи управління охороною праці. Працівники підприємств не навчені безпечним прийомам робіт, не проінструктовані, не забезпечені спецодягом і засобами індивідуального захисту. Багато роботодавців не виконують вимог Закону України «Про охорону праці» щодо виділення коштів на охорону праці. У результаті залишаються невиконаними комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів. Умови праці на робочих місцях не відповідають установленим нормам. Тобто, ступінь ризику отримати виробничу травму або професійне захворювання залишається дуже високим. Разом із тим, у штаті деяких підприємств взагалі відсутні служби охорони праці (або відповідальні особи з питань охорони праці). Особливо це характерно для господарств із невеликою кількістю працівників. Часто на виконання вимог органів контролю роботодавець призначає працівника, який виконує функції працівника служби охорони праці, але при цьому не звертає уваги на його кваліфікацію і професійну підготовку. Звідси випливає чистий формалізм при проведенні інструктажів, навчання, підготовки внутрішніх нормативних документів з охорони праці тощо. Під час перевірок виявляються факти незнання посадовими особами вимог нормативно-правових актів з охорони праці.Старокостянтинівське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області звертає увагу роботодавців на те, що відповідно до ст. 13 Закону України «Про охорону праці» їх обов’язок полягає у створенні на кожному робочому місці умов праці відповідно до нормативно-правових актів, забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону праці. Зі свого боку, завдання Фонду соціального страхування України – надавати необхідні консультації, сприяти у створенні ефективної системи управління охороною праці, брати участь у розробленні інструкцій з охорони праці, положень, інших нормативних документів з охорони праці підприємства, у навчанні спеціалістів із питань охорони праці, в роботі комісій підприємств з охорони праці, з перевірки знань, із розслідування нещасних випадків тощо.Побудова відносин Фонду з роботодавцями на засадах рівноправного партнерства, взаємоповаги, надання кваліфікованої методичної і практичної допомоги повинна забезпечити позитивний результат, який буде виражатися досягненням головної мети: збереження найвищої цінності – життя, здоров'я і працездатності найманих працівників.

 

 

Старокостянтинівське відділення управління виконавчої дирекції

Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області